Людмила Горобець, учитель української
мови та літератури комунального
закладу «Гайворонський ліцей №1»
Анотація. Стаття містить спогади учениці та колеги
видатного педагога, висвітлює його риси як вчителя та людини, як приклад для
наслідування.
Арон
Борисович Рєзнік… Людина і Педагог з великої літери.
Доля звела мене з цією чудовою людиною. Арон Борисович був
моїм учителем історії та суспільствознавства в 10 випускному класі, учив мене
всього один рік, але за цей короткий час я навчилася у великого Педагога багато
чому. Він готував нас до життя, до студентських років. Він поважав кожного
школяра як особистість, спілкувався як з дорослими, вірив в учнів і вчив їх
мислити творчо, серйозно.
У своїй книзі
«Громадянське становлення школярів» (видавництво «Педагогіка» м. Москва, 1985
рік) Рєзнік А.Б. писав: «Готуючись до нового навчального року , до зустрічі з
десятикласниками, які незабаром вступлять у самостійне життя, я думаю про те,
як зробити, щоб кожний урок суспільствознавства допомагав досягненню і
зміцненню громадянських почуттів, сприяв осмисленню свого місця в житті» (стор.
6).
Арон Борисович для уроків уміло відбирав найважливіші
поняття і терміни, факти і явища, які визначають предмет і сутність
суспільствознавства. Навчальний матеріал вивчався так, щоб учні не тільки знали і розуміли суспільство, у
якому живуть, але і вносили свій посильний вклад у це суспільство. Так, ми,
випускники, виступали в ролі журналістів: у день виборів ходили на виборчі
дільниці і брали інтерв’ю у людей, які голосували; також опитували вчителів,
членів своїх родин з тих питань, що вивчалися на уроці.
