СПОГАДИ ЄВЧЕНКО АЛЬБИНИ ГРИГОРІВНИ

Воспоминания

Евченко Альбина Григорьевна

         Я родилась 2 сентября 1936 года в г.Гайвороне Кировоградской области.

         В 1944 году пошла в первый класс нашей школы и окончила ее в 1954 г.

После окончания Одесского государственного им.Мечникова в 1963 году, я приехала в Гайворон и была принята на работу в 1964 году в свою же школу, где директором в то время был – Арон Борисович Резник.

         В своей школе работать и легко и очень ответственно потому, что в коллективе работали мои учителя – Мельник (Перевознюк) Надежда Степановна, Заболотная Раиса Климовна, Суханов Алексей Иванович, Завальнюк Виктор Никитич, Резник Арон Борисович.

Для меня они оставались Учителями прежде всего. Но от них и помощь пришла, чтобы легче адаптироваться, чтобы скорее и – легче-! почувствовать себя учителем.

         Надежда Степановн, математик, мой классный руководитель в течении 10 лет. Арон Борисович с 5 класса мой учитель по английскому языку, в 9 классе – украинской литературе, а в 10 классе – русской литературе.

         Требовательные, знающие учителя учили относиться к учебе добросовестно и с полной отдачей. А отдача заключалась и в помощи тем, кому учиться было трудно, и в том, что мы активно участвовали и в диспутах, и в трудовых  «десантах» - посадили «Комсомольский парк», садили сосновый лес и др.

         И вот я в качестве учителя химии. Было очень непросто. Но становлению моему помогли ученики – умные, пытливые, интересующиеся всем. Удовлетворять их пытливые умы можно было лишь кропотливым трудом по самообразованию и пониманием их интересов. Это, на мой взгляд, сегодняшний, спасло от каких бы то ни было конфликтов. И рядом работали коллеги – ассы своего дела, глубокоуважаемые детьми и коллегами. Среди них: Заболотная Р.К., Олейник Г.С., Гальперина Р.М., Мельник Н.С., Завальнюк В.Н., Баранова  О.К., Челован А.П., Резник А.Б., Сащук А.С..

Позже стали работать Добровольская А.А., Гречаная В.В., Чабан Е.И., Белинская Н.П., Суханов А.И., Сащук  В.Г., Дятленко В.А., Михайлов Е.К.

         Их опыт работы с ученическим коллективом был достоянием для всех нас.        Для начинающего учителя или того, кто пришел из другого коллектива, было важно увидеть, что учителя не только учат детей на уроках, но много работают с ними вне уроков. Это – кружковая работа. Это «защита интереса» и перед учениками, и перед родителями. Шло сближение учителя с учеником, что способствовало повышению качества знаний, развитию кругозора, помогало стать интересным собеседником.

А.Б. РЕЗНІК – ЛЮДИНА І ПЕДАГОГ

Людмила Горобець,  учитель української  мови та літератури  комунального   закладу «Гайворонський ліцей №1»

Анотація.  Стаття містить спогади учениці та колеги видатного педагога, висвітлює його риси як вчителя та людини, як приклад для наслідування.

Арон Борисович Рєзнік… Людина і Педагог з великої літери.

         Доля звела мене з цією чудовою людиною. Арон Борисович був моїм учителем історії та суспільствознавства в 10 випускному класі, учив мене всього один рік, але за цей короткий час я навчилася у великого Педагога багато чому. Він готував нас до життя, до студентських років. Він поважав кожного школяра як особистість, спілкувався як з дорослими, вірив в учнів і вчив їх мислити творчо, серйозно.

          У своїй книзі «Громадянське становлення школярів» (видавництво «Педагогіка» м. Москва, 1985 рік) Рєзнік А.Б. писав: «Готуючись до нового навчального року , до зустрічі з десятикласниками, які незабаром вступлять у самостійне життя, я думаю про те, як зробити, щоб кожний урок суспільствознавства допомагав досягненню і зміцненню громадянських почуттів, сприяв осмисленню свого місця в житті» (стор. 6).

         Арон Борисович для уроків уміло відбирав найважливіші поняття і терміни, факти і явища, які визначають предмет і сутність суспільствознавства. Навчальний матеріал вивчався так, щоб учні  не тільки знали і розуміли суспільство, у якому живуть, але і вносили свій посильний вклад у це суспільство. Так, ми, випускники, виступали в ролі журналістів: у день виборів ходили на виборчі дільниці і брали інтерв’ю у людей, які голосували; також опитували вчителів, членів своїх родин з тих питань, що вивчалися на уроці.

А.Б. РЕЗНІК – ТАЛАНОВИТИЙ ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ-НОВАТОР

Іван Мудрий, методист з профорієнтаційної роботи Гайворонського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, науковий кореспондент інституту обдарованої дитини НАПН України, керівник науково-методичної лабораторії Гайворонського МНВК, лауреат обласної премії імені Василя Сухомлинського, заслужений вчитель України

Анотація. В статті наведено спогади про видатного Учителя

Впродовж 2018-2019 років освітньому просторі не тільки Кіровоградщини, а й незалежної України відбулися знаменні події: світова спільнота, громадськість нашої держави відзначили 100-річчя від дня народження великих педагогів-новаторів, самовідданих добротворців, наших земляків, Героїв Соціалістичної Праці, кандидатів педагогічних наук, заслужених вчителів України, знаменитих директорів Павлиської і Богданівської середніх шкіл В.О. Сухомлинського та І.Г. Ткаченка. Науково-практичні конференції, які відбулися в містах Києві, Кіровограді, Умані, ще раз засвідчили ту неоціненну значимість педагогічних надбань великих педагогів для сучасного розвитку і становлення освіти нашої держави, піднесення рівня навчання і виховання підростаючих поколінь.

В ряду цих славетних імен почесне місце по праву займає й ім'я відомого нашого земляка, кандидата педагогічних наук, директора знаменитої гайворонської п'ятої школи, учасника Великої Вітчизняної війни Арона Борисовича Резніка, якому 28 травня цього року виповнилось би 100 років.

Арон Борисович Резнік очолив педколектив п'ятої школи в серпні 1963 року і впродовж 17 років аж до виходу на заслужений відпочинок незмінно керував школою. Це були роки повсякденної плідної праці, творчих пошуків, активної наукової і новаторської педагогічної діяльності.

Особливого значення і результативності вона набула з 1965 року, коли було поновлено існування Гайворонського району в попередніх його межах. Ця подія співпала з моїм призначенням на посаду завідуючого відділом народної освіти Гайворонського райвиконкому. До цього я працював заступником директора в школі Арона Борисовича. Саме цей факт став запорукою того, що всі 33 послідуючі роки моєї плідної співпраці з А.Б. Резніком аж до останніх його днів, ознаменувались впливом його ідей і надбань досвіду на піднесення рівня роботи шкіл, дошкільних, позашкільних закладів, нашого міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

ПОРАДИ МУДРОГО ВЧИТЕЛЯ

Ольга Муржак,  вчитель хімії, біології  комунального закладу "Хащуватський  ліцей" Гайворонської районної рад  Кіровоградської  області

Анотація. В  статті наведені  спогади про А. Б. Резніка. Приділено увагу особистості творчого, талановитого вчителя, його роботі з молодими вчителями, порадам, які він надавав своїм колегам.   

Його ім’я з вдячністю згадують всі, хто спілкувався з цією чудовою, розумною, мудрою і доброю Людиною, яку педагогічна громадськість    заслужено відносить до плеяди знаних учителів Кіровоградщини.

Свою педагогічну діяльність я розпочала вчителем біології та хімії у Вікнинській середній школі у 1988 році. З міцними знаннями, новими ідеями я приступила до роботи. Тоді мені, молодому педагогу, дуже   хотілося на практиці втілити в навчальний процес  ідеї А. Макаренка,  В. Сухомлинського та А.Б. Резніка. Так, саме Арона Борисовича Резніка, про якого чула навчаючись у школі, а також під час навчання у ВУЗі. Саме під час семінарського заняття з педагогіки почула знайоме прізвище і з гордістю повідомляла всім, що Арон Борисович Резнік – це педагог-дослідник  з мого рідного Гайворонського району, що я з ним особисто  не знайома, а бачила під час проведення учнівських предметних олімпіад.

 Арон Борисович здобув широке визнання як в Україні, так і за її межами. Він був знаний як педагог-новатор, науковець, керівник педагогічного колективу, громадський діяч. З його ім’ям пов’язані значні результати в організації розумового, громадянського виховання учнів, створення моделі школи з гуманними, гармонійними стосунками, в основі чого лежить педагогіка співробітництва [1, с. 6].

Особливу увагу приділяв Арон Борисович  молодим вчителям і не тільки своєї школи, де працював, а всього району, тому неодноразово приймав активну участь у роботі Школи молодого вчителя. Він мав дар спілкування з колегами, ерудований, компетентний.  

МИ СТВОРЮЄМО СЕБЕ САМІ – ГОЛОВНИЙ МЕСЕДЖ ПЕДАГОГІКИ А.Б. РЕЗНІКА

Валентина Янишина, вчитель фізики комунального закладу “Гайворонський ліцей №2” Гайворонської районної ради Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про вчителя-професіонала, сміливого експериментатора-дослідника, успішного директора, блискучого методиста, автора глибоких аналітичних статей, оригінальних новаторських знахідок Арона Борисовича Резніка. Вчителя, який формував в учнів звички до роздумів над життям і важливими проблемами, виробленням свідомої соціальної позиції, яка б характеризувалася громадянською активністю, відповідальністю. Створити самих себе – це його головний меседж.

 Серед плеяди педагогів Кіровоградщини виділяється постать А. Б. Резніка. Знаний у вчительському середовищі, управлінському корпусі, серед науковців і просто людського загалу як майстерний вчитель-професіонал, сміливий експериментатор-дослідник, успішний директор, блискучий методист, автор глибоких аналітичних статей, оригінальних новаторських знахідок. Про нього відгукуються як про мудру, приємну в спілкуванні, щиру, відкриту до всього нового і просто добру людину.

Дуже багато змін в освіті він передбачав ще в 70-ті роки минулого століття. Демократизація, виявлення і розвиток індивідуальних особливостей старшокласників у процесі навчання шляхом організації різноманітної самостійної діяльності учнів, диференціація, гуманізація, що впроваджувалась згодом, прослідковувалась в його досвіді. Він сміливо порушував стереотипи уроку. На його уроках випробовувалися принципово нові дидактичні підходи до уроку з елементами проблемного навчання, мозкового штурму, постійного зворотного зв’язку, об’єктивізації контролю та оцінки знань.

Арон Борисович надавав великого значення розвитку особистості, ратував за те, щоб у школі була створена атмосфера  творчості, щоб кожна особистість загорілася своїм вогнем неповторності  в певному виді праці, діяльності.

Орієнтиром у цьому були його заповіді: дати дитині відчути радість від спілкування з однолітками й дорослими, радість спільної праці, пізнання, гри, відпочинку.

Характер взаємин дорослих – це те середовище, в якому формується особистість людини майбутнього. Треба розвивати і берегти в дитині віру в батьків, вихователів, друзів, у саму себе.

Відмовитися від крику, грубих висловлювань, насмішок, погроз та примусу.

Весь виховний процес має бути пройнятий повагою до особистості дитини.

Він робив все, щоб допомогти старшокласникам розібратися в багатогранній, суперечливій дійсності та у проблемах шкільного життя, намагався виробити в учнів цілісне бачення людини і суспільства та їх взаємозв’язок.

Він вчив вільному спілкуванню, довірі, відкритості, відвертості, вмінню самостійно мислити, вести дебати, аргументовано відстоювати свої погляди і переконання, критично аналізувати суспільні явища та їх критерії.

Виховання історичного мислення, формування в учнів звички до роздумів над життям і важливими проблемами, вироблення свідомої соціальної позиції, яка б характеризувалася громадянською активністю, відповідальністю. Створити самих себе – це головний меседж педагогіки А.Б. Резніка.

Пишаюся тим, що мені пощастило бути ученицею Арона Борисовича. Наче це було вчора, насправді пройшло майже сорок років.

Перше, що приходить на згадку – величезна домашня бібліотека, де мені пощастило побувати, робочий кабінет Арона Борисовича, журнали, збірники, тощо, але все систематизовано в скриньках по алфавіту, прізвищам авторів …він міг миттєво  знайти, все, що було потрібно….

А.Б.РЄЗНІК – ПЕДАГОГ-ІННОВАТОР

Олеся Черняк, вчитель зарубіжної літератури Могильненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  Гайворонського району

Кіровоградської області

Анотація. У даній статті йдеться про те, що творчі надбання А.Б.Рєзніка як педагога-новатора, його ідеї випередили час на півстоліття і залишилися в теорії та практиці дуже важливими сьогодні.

                Реформування  вітчизняної системи освіти вимагає її модернізації та розвитку, потребує глибокого вивчення, осмислення теоретичних надбань та практичного досвіду, нагромаджених у минулі роки.

  Тому й не дивно, що сьогодні нашу увагу прикуто й до праць відомого  на Кіровоградщині педагога-новатора ХХ століття – Рєзніка Арона Борисовича. Цей мудрий учитель багатьох поколінь віддав стільки часу свого життя, аби створити свою систему навчання й виховання учнів, що давала нерідко дивовижні результати в педагогічній практиці.

Мені пощастило знати цього великого педагога особисто. Під час навчання в школі Арон Борисович викладав в мене історію та суспільствознавство. Ми, його учні, усвідомлювали тоді, що це не звичайний учитель. Арон Борисович працював з нами не за спущеною зверху програмою, а за своєю власною, яка була пов’язана зі свободою у виборі методів навчання. У ті часи це було справжнім новаторством. Ми також розуміли, що роль вчителя на уроках може бути й інша, не тільки як ретранслятора знань, а як старшого наставника, успішного керівника групової комунікації та навіть й партнера учнів.

Згадуючи свого мудрого наставника, намагаюсь на своїх уроках зарубіжної літератури  формувати в учнів навики спілкування  в колективі,  сприяти вихованню найкращих людських якостей та життєвих компетентностей. Адже знання хороші лише тоді, коли дитина може застосовувати їх для вирішення конкретних життєвих завдань. Це добре розумів педагог – новатор Арон Борисович Рєзнік.