РОЛЬ СІМ’Ї І ВЧИТЕЛЯ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ

Олена Дмитренко, вчитель біології та хімії Червоненської філії

комунального закладу «Хащуватський ліцей» Гайворонської районної ради

Кіровоградської області

         Анотація. В даній статті ідеться про роль сім’ї та школи у формуванні особистості. Розглянуто внесок педагогів-новаторів Кіровоградщини, зокрема А.Б. Резніка, який творчо реалізував педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського, створив ефективну систему розумового виховання, розвитку пізнавальної активності школярів, яка озброювала їх уміннями й навичками самоосвіти, сприяла формуванню активної життєвої позиції громадянина-патріота.

Я нещодавно влилася в педагогічну сім’ю Гайворонщини, в сім’ю педагогів Дмитренко Олени Анатоліївни та Дмитренка Євгенія Володимировича, працюю вчителем другий рік, намагаюся зрозуміти всі тонкощі педагогічної праці, щоб іти в ногу з колегами, застосовувати різні форми і методи роботи і дійти до кожного учня. Щоб знайти себе як педагога я використовую надбання великих педагогів-новаторів самовідданих добротворців, наших земляків Василя Олександровича Сухомлинського та Арона Борисовича Резніка, бо бачу неоціненну значимість педагогічних надбань великих педагогів для сучасного розвитку і становлення освіти нашої держави, піднесення рівня навчання і виховання підростаючих поколінь. Доля звела Олену Анатоліївну з Ароном Борисовичем Резніком в 1978 році (фото додається), коли відбувалася посвята молодих вчителів. Цікавим є те, що на посвяті молодих вчителів 2008 року сина Олени Анатоліївни вітала донька Арона Борисовича. До рук Олени Анатоліївни від Арона Борисовича потрапила його книга. Гортаючи сторінки книги А.Б. Резніка «Перші кроки в школі», я зрозуміла, що Арон Борисович є генератором багатьох педагогічних ідей і починань, які постійно трансформувались в практику роботи. Він звертав увагу на родинне виховання та взаємозв’язок родини з працею вчителя.

         Арон Борисович звертає увагу на те, що «давно минули часи коли сімейне виховання було ізольованим від інших виховних завдань і здійснювалося лише на основі досвіду в якому було чимало різних спроб і немало помилок.» [1] За часів керівництва Арон Борисович в школі організовував для батьків лекторії, батьківські школи, народні університети педагогічних знань. Для обговорення обиралися книги, які викликали особливий інтерес батьків: «Книга для батьків» А.С. Макаренка, «Як виховати справжню людину?», «Батьківська педагогіка» В.О. Сухомлинського. Арон Борисович часто удавався до творів Василя Олександровича Сухомлинського і радив опрацьовувати їх учителям та батькам. Особливо звертав увагу на найбільш відому його працю «Серце віддаю дітям».

         Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання своїх дітей. «Виховує, звичайно, сім’я  в цілому,- зазначав В.О. Сухомлинський, - її загальний дух, культуру людських стосунків. Без батьківської мудрості немає виховуючої сили сім’ї» [2]. Але виховання продовжується у школі. Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя – зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. В цьому була заслуга А.Б. Резніка бо він створив «Товариство самоосвіти» до якого входили клуб «Чомучки», усний журнал «Хочу все знати», гуртки «Вчись вчитися», «Бюлетень самоосвіти», чи такі нестандартні форми позакласної роботи, як академбої, громадські огляди знань, предметні олімпіади, клуби цікавих задач, конкурси ерудитів, захисти читацьких формулярів та читацьких інтересів. До цього залучалися батьки. Великою популярністю в учнів шкіл району користувались недільні наукові читання, шкільні вечори, що стали справжніми школами громадянського становлення особистостей, учнівські конференції, творчі звіти членів гуртків і клубів тощо.

         Надбання досвіду роботи «школи Резніка»  в середині ІІ половини ХХ століття стали предметом широкого вивчення і впровадження в практику роботи педколективів області і колишнього Радянського Союзу в засобах масової інформації статей, випуску брошур і книг.

         В сучасній практиці роботи педколективів як ніколи актуальними є ідеї і напрацювання досвіду А.Б. Резніка в справі патріотичного і громадянського виховання молоді – майбутніх поколінь суверенної України, стимулювання творчих пошуків учителів, збагачення індивідуальної лабораторії кожного вчителя новими знахідками і відкриттями, інноваційними технологіями, інтерактивними прийомами і методами педагогічної діяльності. Я усвідомлюю, що його ідеї, досвід є і сьогодні важливим джерелом невичерпної енергії для піднесення ролі освітньої галузі в розбудові і встановленні Незалежної України.

Бібліографія

1. Мудрий І.Л. Педагогічна система А.Б. Резніка «Погляд у майбутнє»//. – Гайворонські вісті. -  2014

2. Резнік А.Б. Перші кроки в школі. – 1992

3. Сухомлинський В.О. «Батьківська педагогіка». К., 1978.

                                                                                                              Додаток.