Олена Дмитренко, вчитель біології та хімії Червоненської
філії
комунального закладу «Хащуватський ліцей» Гайворонської
районної ради
Кіровоградської області
Анотація. В даній статті
ідеться про роль сім’ї та школи у формуванні особистості. Розглянуто внесок
педагогів-новаторів Кіровоградщини, зокрема А.Б. Резніка, який творчо
реалізував педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського, створив ефективну систему
розумового виховання, розвитку пізнавальної активності школярів, яка озброювала
їх уміннями й навичками самоосвіти, сприяла формуванню активної життєвої
позиції громадянина-патріота.
Я нещодавно влилася в педагогічну сім’ю Гайворонщини, в
сім’ю педагогів Дмитренко Олени Анатоліївни та Дмитренка Євгенія
Володимировича, працюю вчителем другий рік, намагаюся зрозуміти всі тонкощі
педагогічної праці, щоб іти в ногу з колегами, застосовувати різні форми і
методи роботи і дійти до кожного учня. Щоб знайти себе як педагога я
використовую надбання великих педагогів-новаторів самовідданих добротворців,
наших земляків Василя Олександровича Сухомлинського та Арона Борисовича
Резніка, бо бачу неоціненну значимість педагогічних надбань великих педагогів
для сучасного розвитку і становлення освіти нашої держави, піднесення рівня
навчання і виховання підростаючих поколінь. Доля звела Олену Анатоліївну з
Ароном Борисовичем Резніком в 1978 році (фото додається), коли відбувалася посвята молодих
вчителів. Цікавим є те, що на посвяті молодих вчителів 2008 року сина Олени
Анатоліївни вітала донька Арона Борисовича. До рук Олени Анатоліївни від Арона
Борисовича потрапила його книга. Гортаючи сторінки книги А.Б. Резніка «Перші
кроки в школі», я зрозуміла, що Арон Борисович є генератором багатьох
педагогічних ідей і починань, які постійно трансформувались в практику роботи.
Він звертав увагу на родинне виховання та взаємозв’язок родини з працею
вчителя.
Арон Борисович звертає увагу на те, що
«давно минули часи коли сімейне виховання було ізольованим від інших виховних
завдань і здійснювалося лише на основі досвіду в якому було чимало різних спроб
і немало помилок.» [1] За часів керівництва Арон Борисович в школі
організовував для батьків лекторії, батьківські школи, народні університети
педагогічних знань. Для обговорення обиралися книги, які викликали особливий
інтерес батьків: «Книга для батьків» А.С. Макаренка, «Як виховати справжню
людину?», «Батьківська педагогіка» В.О. Сухомлинського. Арон Борисович часто удавався
до творів Василя Олександровича Сухомлинського і радив опрацьовувати їх
учителям та батькам. Особливо звертав увагу на найбільш відому його працю
«Серце віддаю дітям».
