Ігор
Курнос, вчитель біології комунального
закладу «Гайворонський ліцей №2» Гайворонської районної ради Кіровоградської
області
Анотація.
В даній статті розкрито значення позакласної (гурткової) роботи сучасної
української школи, для розвитку пізнавальної активності школярів, озброєння їх
навичками самоосвіти. Роль навчально-дослідницьких робіт
для набуттям умінь і знань, необхідних для самореалізації у майбутньому.
У
своїх методичних рекомендаціях Арон Борисович писав: «Необхідна система дій
школи з розвитку пізнавальної діяльності учнів,яка повинна мати за основу
єдність урочної та позаурочної роботи: пізнавальна діяльність на уроці,
спонукає учня до пошуку можливостей для розширення знань в гуртках, клубних
об’єднаннях, а позакласні заняття стимулюють внутрішні прагнення до пізнання
основ наук на уроці.» [1.с.114] Основою сучасної школи є обдаровані діти, які складають резерв інтелектуального піднесення
будь-якої нації. На сьогодні в Україні проблема обдарованості, творчості,
інтелектуалу виходить на передній план у державній політиці, визначаючи пошук,
навчання і виховання обдарованих дітей та молоді, стимулювання творчої праці,
захист талантів.
З цією метою в Україні за участю Президії
АН України, МОН України й ряду інших міністерств та відомств, створена
комплексна програма пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей і молоді
«Творча обдарованість».
Обдарованість – це високий рівень здібностей
людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності.
Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова
обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного
здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість
пов’язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.
Диференціюють психомоторну, інтелектуальну, творчу, академічну, соціальну і
духовну обдарованість. Психомоторні здібності тісно пов’язані зі швидкістю,
точністю рухів. Інтелектуальну обдарованість пов’язують із високим рівнем
інтелектуального розвитку. Академічна обдарованість визначається успішністю
навчання, такі діти в майбутньому стають відмінними спеціалістами. Соціальна
обдарованість розглядається як складне, багатоаспектне явище, що визначає
успішність у спілкуванні. Соціально-обдаровані діти – це майбутні лідери.
