Олена Розумець, завідувач Червоненської філії
комунального закладу «Хащуватський ліцей», вчитель української мови та
літератури
Анотація. В даній статті розглядається питання
самоосвіти, що є невід’ємною складовою успішного випускника школи, готового
реалізувати себе у дорослому житті.
Ідеї Арона
Борисовича Резніка стають особливо актуальними в умовах реформування
національної освіти, адже досвід педагога допоможе віднайти ті вектори
освітньої діяльності, що зможуть забезпечити один із принципів НУШ: перехід від
навчання «на все життя» до навчання «протягом життя» [3].
На думку, А.
Б. Резніка у формуванні успішної особистості випускника вагоме місце мають
займати самонавчання, самоорганізація, самоствердження[2]. Теорію та методику
проблеми розвитку самоосвіти як вчителя так і учня Арон Борисович збагатив
працями: «Самоосвіта учнів в школі», «Шляхи реалізації їдей В. О.
Сухомлинського про розумове виховання школярів в світлі задач безперервної
освіти», «Самостійні творчі роботи учнів як засіб їх патріотичного виховання»,
«Учнівське товариство самоосвіти в школі», «Розвиваючи самостійність», «Питання
самоосвіти в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського і практиці перебудови
сучасної школи», «Вчити самоосвіті», «Бібліотечна грамотність в школі», «Як
займатися самоосвітою», «З досвіду організації самоосвіти в школі».
Самоосвіта –
вища форма пізнавальної діяльності, спрямована на покращення освіти учня [2]. Вона має
виходити за межі навчальної програми, доповнювати та розширювати її. Основним
засобом самоосвіти є самостійне опрацювання джерельної бази досліджуваного
питання. Вчитель спрямовує самоосвітню діяльність, враховуючи потенціал
здобувачів освіти. При постановці завдань слід давати можливість учням вибирати
тему, примірний глосарій, шляхи вирішення проблеми, кінцевий результат
діяльності.
Так, при вивченні п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» учням пропоную
виконати дослідження «Значення імені в житті людини». Мета та завдання однакові для всіх, а шляхи
реалізації можуть бути різними. Старшокласники представили на захист зовсім
різні роботи: мультимедійну презентацію, календар, дослідження, інформаційні
картки. Опрацьована література також різноманітна – від газетних вирізок до інформації
з Інтернет джерел.
Поділяю
думку Арона Борисовича Резніка про те, що основу самоосвіти закладають
предметні гуртки, олімпіади, різноманітні конкурси, тематичні зустрічі. Досить
повно можна оцінити результати самоосвітньої діяльності в процесі роботи над
науковими дослідженнями в МАН. Юні науковці на практиці пізнають власні
можливості, вчаться працювати з великою кількістю різноманітних інформаційних
джерел, аналізувати та систематизувати прочитане, творчо використовувати його у
власній праці.
