Олександр Пересунчак, вчитель історії комунального
закладу «Заваллівський ліцей» Гайворонської районної ради Кіровоградської
області
Анотація. Стаття присвячена
загальній характеристиці роботи гуртка «Юний археолог», який об’єднує учнів
комунального закладу «Заваллівський ліцей». Автор характеризує напрямки роботи
юних дослідників Середнього Побужжя та
акцентує увагу на необхідності використання позакласної роботи як засобу
поглиблення знань з історії України.
«Гуртковій
роботі слід надати широкого розмаху,
щоб
кожен учень знайшов у ній своє захоплення»
А.Б.Резнік
Свого часу А.Б. Резнік,
характеризуючи важливість позакласної роботи з учнями, писав: «необхідна
система дій школи з розвитку пізнавальної діяльності учнів, яка повинна мати за
основу єдність урочної та позаурочної
роботи: пізнавальна діяльність на уроках спонукає учня до пошуку
можливостей для розширення знань в гуртках, а позакласні знання стимулюють
внутрішні прагнення до пізнання наук на уроці [1, 8].
Саме з такою метою в 2000 році в Заваллівській загальноосвітній І-ІІІ
ступенів школі (тодішня назва
навчального закладу) був організований
гурток «Юний археолог». Він об’єднав учнів 6-8 класів, які виявили
бажання досліджувати стародавню історію краю. Робота гуртка проходила в
наступних напрямках: вивчення наукової літератури, які стосувалися археології
Середнього Побужжя, обстеження пам’яток та збір на них підйомного матеріалу. Із
започаткуванням секції археології при Кіровоградській Малій академії наук
вихованці гуртка стали її постійними слухачами, перемагали на районному,
обласному та Всеукраїнському конкурсах–захистах наукових робіт.
На
території Середнього Побужжя гуртківці
систематично (навесні та восени) обстежували території поселень, які
знаходяться поблизу смт Завалля Гайворонського району. Серед них поселення
культури лінійно-стрічкової кераміки Кам’яне-Завалля, трипільські поселення:
Могильне-1, Могильне-2, Могильне-3, Могильне-5, Козачий Яр-1, Козачий Яр-2,
Березовська ГЕС, Кам’яне-Завалля-1 та Шамраї. Об’єктами досліджень гуртківців
стали пам’ятки доби бронзи: кургани та поселення сабатинівської культури:
Козачий Яр-3, Козачий Яр-5, Козачий Яр-6, а також пам’ятки черняхівської
культури Кам’яне-Завалля (Біла Скеля), Завалля-Радсело, Козачий Яр-7 та
інші.Підйомний матеріал шифрувався, систематизувався та передавався науковим
установам. Робота гуртка висвітлювалася на сторінках газети «Гайворонські
вісті»[2,3,5].
В 2009 році побачила світ перша публікація учасників
гуртка «Стародавня історія Гайворонщини (VІІІ тис. до н.е. – VІ ст. н.е.)
в збірці
«Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу» [10].
В 2010 році гурток почав співпрацю
з Інститутом археології НАНУ, зокрема, зі старшим науковим співробітником
О.В.Цвек, яка проводила розкопки на поселені Березовська ГЕС в 1989-1999р.р.
Для академії наук був переданий матеріал
про трипільські поселення Побужжя. В 2012 р. в збірці «Скотарі та землероби
Стародавньої Європи» з’явилася перша публікація керівника гуртка «Нові
трипільські поселення на Південному Бузі» [4]. Згодом про знахідки гуртківців
вийшло кілька публікацій у Франції на Німеччині [11,12].
З 2010 року ведеться плідна
співпраця гуртка «Юний археолог» з Одеським національним університетом ім. І.
Мечнікова та Одеським археологічним музеєм ІА НАНУ, науковцями-археологами Д.
В. Кіосаком, А.М.Колесниченком.
Частина зібраних гуртківцями
артефактів була передана до наукових фондів музею, постійно ведеться листування
з приводу виявлених матеріалів та інформування про ново виявлені об’єкти
археології на території краю.
Спільно з науковцями Одеського
археологічного музею вихованці гуртка брали участь в розвідках на території
Побужжя, побували на розкопках трипільських пам’яток Кам’яне-Завалля-1, Шамраї, Сабатинівка І та
поселення буго-дністровської культури Мельнича Круча.
Знахідками гуртківців зацікавилися
провідні вітчизняні та закордонні науковці. З метою їх огляду зібраних
матеріалів в Заваллівському ліцеї побували такі відомі українські дослідники
трипільської культури, як М.Ю.Відейко, Н.Б.Бурдо, а також науковці з ФРН (Томас
Зайле разом зі студентами Регенсбурзького університету), Польші (Мацей
Домбець), Франції (Вінсент. Віссенджер, науковий співробітник музею природи,
Париж), Великобританії (Джон Чапмен та
Бісерка Гайдарська, професори Даргемського університету) та Молдови (Станіслав Церна).
