А.Б.РЄЗНІК – ПЕДАГОГ-ІННОВАТОР

Олеся Черняк, вчитель зарубіжної літератури Могильненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  Гайворонського району

Кіровоградської області

Анотація. У даній статті йдеться про те, що творчі надбання А.Б.Рєзніка як педагога-новатора, його ідеї випередили час на півстоліття і залишилися в теорії та практиці дуже важливими сьогодні.

                Реформування  вітчизняної системи освіти вимагає її модернізації та розвитку, потребує глибокого вивчення, осмислення теоретичних надбань та практичного досвіду, нагромаджених у минулі роки.

  Тому й не дивно, що сьогодні нашу увагу прикуто й до праць відомого  на Кіровоградщині педагога-новатора ХХ століття – Рєзніка Арона Борисовича. Цей мудрий учитель багатьох поколінь віддав стільки часу свого життя, аби створити свою систему навчання й виховання учнів, що давала нерідко дивовижні результати в педагогічній практиці.

Мені пощастило знати цього великого педагога особисто. Під час навчання в школі Арон Борисович викладав в мене історію та суспільствознавство. Ми, його учні, усвідомлювали тоді, що це не звичайний учитель. Арон Борисович працював з нами не за спущеною зверху програмою, а за своєю власною, яка була пов’язана зі свободою у виборі методів навчання. У ті часи це було справжнім новаторством. Ми також розуміли, що роль вчителя на уроках може бути й інша, не тільки як ретранслятора знань, а як старшого наставника, успішного керівника групової комунікації та навіть й партнера учнів.

Згадуючи свого мудрого наставника, намагаюсь на своїх уроках зарубіжної літератури  формувати в учнів навики спілкування  в колективі,  сприяти вихованню найкращих людських якостей та життєвих компетентностей. Адже знання хороші лише тоді, коли дитина може застосовувати їх для вирішення конкретних життєвих завдань. Це добре розумів педагог – новатор Арон Борисович Рєзнік.

А.Б. Рєзнік як педагог – новатор ретельно аналізував процеси реформування освіти, давав об’єктивну оцінку її здійсненню і у своїх нових поглядах випереджав час, прогнозував її майбутні шляхи щодо якості навчання та виховання школярів. Це відображено в його статтях: «Перспективна програма дій», «Реформа школи: проблеми й труднощі її реалізації», « Тести й тестування», «Куди йдемо?», «Придивляємось до доріг, які вибираємо», «Інтеграція в педагогіці» тощо.

Багато ідей, про які писав у своїх працях та втілював у життя на своїх уроках Арон Борисович, мають місце в сучасній українській школі. Це, наприклад, такі:

- орієнтація на учня;

- твиховання на цінностях;

- підкріплення теоретичних знань життєвою практикою;

- навчання з грою;

- підприємливість (вміння генерувати ідеї та втілювати їх у життя для підвищення добробуту в суспільстві та власного соціального статусу).

Наступні цитати  з книг і статей А.Б.Рєзніка та його колег,  учнів свідчать про те, що досвід великого педагога  проектується й на площину сучасної шкільної освіти.

«Пріоритетним у вихованні я  вважаю формування творчої особистості, свідомого громадянина-патріота. Першочерговою умовою формування рис громадянина є організація  емоційно насиченого, діяльного  (з трудовою основою) життя школи, розвиток громадянської активності кожного…»

«Як вчитель історії та суспільствознавства  Арон Борисович прагнув того, щоб уроки та позакласні заходи були спрямовані  на формування активної громадянської позиції школярів, розвиток їхньої самостійності, ініціативи, творчості…»

«Цьому сприяв і багатий арсенал ефективних форм і методів навчально-виховної роботи в школі: збори, диспути, конференції, бесіди за «круглим столом», зустрічі, соціальні дослідження, творчі проблемні завдання, самостійні творчі роботи тощо».

«Арон Борисович вважав, що питання, які виносяться на обговорення, повинні бути цікавими для учнів, нестандартними, оригінальними…»

«Нестандартні формулювання питань, що містять стержневу ідею, - підкреслював він, - викликають інтерес в учасників заходу».[ 3, с. 39]

«А.Б.Рєзнік прагнув ввести кожного свого вихованця в цей світ не байдужим спостерігачем, а «активно діючою особою, яка має свою позицію, свою точку зору, свою зацікавленість у тому, що відбувається у світі».

«Постійна увага приділялась навчанню культури спілкування, ведення діалогу, дискусії. Однією з улюблених форм роботи у Арона Борисовича був диспут». «Специфіка диспуту як форми роботи насамперед у тому, - підкреслював  педагог, - що він створює проблемну ситуацію, спонукає кожного усвідомити своє ставлення до питання великої світоглядної чи моральної значущості».[ 2, c. 348, 362]

«А.Б. Рєзнік був майстром створення проблемних ситуацій у навчанні та вихованні учнів. Наприклад, на одному зі  своїх уроків  із суспільствознавства він запропонував випускникам уявити таку ситуацію: «Ваші мрії збулися, кожен став тим, ким хотів. І ось трапилось фантастичне: доля звела вас усіх на безлюдному острові. Що будете їсти? Де будете жити? У що одягнетесь?...»[1, с. 266]

Отже, можна зробити висновок, що формула випускника сучасної української школи дуже схожа на ту, яку пропонував талановитий педагог А.Б.Рєзнік ще у ХХ столітті, а саме:

- цілісна особистість;

- усебічно розвинена;

- здатна до критичного мислення;

- патріот з активною позицією, який має певні моральні цінності.

А також  з  іменем Арона Борисовича Рєзніка пов’язана організація створення моделі школи з гуманними, гармонійними стосунками, в основі яких лежить педагогіка співробітництва. Така модель сучасної школи є метою реформування шкільної освіти ХХІ століття.

Бібліографія

1.     Мудрий І.Л., Поліщук В.П., Постельняк А.І., Романюк Т.Б. А.Б. Рєзнік – вчений, талановитий педагог-новатор. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. – 2011. – 266 с.

2.     Резник А.Б. Гражданское становление школьников// Педагогический поиск. – М., 1988 . –348 с., 362 с.

3.     Рєзнік А.Б. Самоосвіта учнів в школі. – К., 1979. – 39 с.