Олена Розумець, завідувач Червоненської філії
комунального закладу «Хащуватський ліцей», вчитель української мови та
літератури
Анотація. В даній статті розглядається питання
самоосвіти, що є невід’ємною складовою успішного випускника школи, готового
реалізувати себе у дорослому житті.
Ідеї Арона
Борисовича Резніка стають особливо актуальними в умовах реформування
національної освіти, адже досвід педагога допоможе віднайти ті вектори
освітньої діяльності, що зможуть забезпечити один із принципів НУШ: перехід від
навчання «на все життя» до навчання «протягом життя» [3].
На думку, А.
Б. Резніка у формуванні успішної особистості випускника вагоме місце мають
займати самонавчання, самоорганізація, самоствердження[2]. Теорію та методику
проблеми розвитку самоосвіти як вчителя так і учня Арон Борисович збагатив
працями: «Самоосвіта учнів в школі», «Шляхи реалізації їдей В. О.
Сухомлинського про розумове виховання школярів в світлі задач безперервної
освіти», «Самостійні творчі роботи учнів як засіб їх патріотичного виховання»,
«Учнівське товариство самоосвіти в школі», «Розвиваючи самостійність», «Питання
самоосвіти в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського і практиці перебудови
сучасної школи», «Вчити самоосвіті», «Бібліотечна грамотність в школі», «Як
займатися самоосвітою», «З досвіду організації самоосвіти в школі».
Самоосвіта –
вища форма пізнавальної діяльності, спрямована на покращення освіти учня [2]. Вона має
виходити за межі навчальної програми, доповнювати та розширювати її. Основним
засобом самоосвіти є самостійне опрацювання джерельної бази досліджуваного
питання. Вчитель спрямовує самоосвітню діяльність, враховуючи потенціал
здобувачів освіти. При постановці завдань слід давати можливість учням вибирати
тему, примірний глосарій, шляхи вирішення проблеми, кінцевий результат
діяльності.
Так, при вивченні п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» учням пропоную
виконати дослідження «Значення імені в житті людини». Мета та завдання однакові для всіх, а шляхи
реалізації можуть бути різними. Старшокласники представили на захист зовсім
різні роботи: мультимедійну презентацію, календар, дослідження, інформаційні
картки. Опрацьована література також різноманітна – від газетних вирізок до інформації
з Інтернет джерел.
Поділяю
думку Арона Борисовича Резніка про те, що основу самоосвіти закладають
предметні гуртки, олімпіади, різноманітні конкурси, тематичні зустрічі. Досить
повно можна оцінити результати самоосвітньої діяльності в процесі роботи над
науковими дослідженнями в МАН. Юні науковці на практиці пізнають власні
можливості, вчаться працювати з великою кількістю різноманітних інформаційних
джерел, аналізувати та систематизувати прочитане, творчо використовувати його у
власній праці.
Можливість
обирати напрямок дослідження дає результати. Так, робота над темою «Народна
демонологія в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» стала
для автора можливістю не лише більш ґрунтовно познайомитися із спадщиною
видатного українського повістяра, але й опрацювати розвідки, присвячені
українській демонології.
Працюючи над науково-дослідницькою роботою на тему: «Зображення
реалій українського села першої половини ХХ століття в мемуарній прозі
сучасників» (за книгою В. Б. Матлашенка «І не лише про себе…»), автор відкрила
для себе особливості мемуарної прози, з’ясувала теоретико-методологічні засади
питання, класифікацію жанрів мемуарної літератури.
Самостійно
проведена дослідницька робота використовується в процесі підготовки та
проведенні нестандартних уроків, які так подобаються учням. Адже саме на таких
уроках з’являється можливість кожному на певний час показати себе
«вченим-дослідником». Практикую проведення таких видів учнівських досліджень,
що вимагають здобуття та використання самоосвітніх навичок:
-
біографічне (збір
цікавих та невідомих фактів із біографії письменника);
-
художнє (виразне
читання з чітко висловленим надзавданням - метою завдання, інсценування твору,
створенням сценаріїв на основі літературного твору, створення публікацій та
презентацій до твору);
-
краєзнавче
(ознайомлення з пам'ятними місцями);
-
історичне (аналіз
історичних подій та їх відображення в літературному творі).
Вдала
інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого,
проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів й
самоосвітньої діяльності дасть змогу формувати компетентного випускника, що
здатний вирішувати найрізноманітніші завдання.
БІЛІОГРАФІЯ
1.Буряк В.
К. Формування у школярів потреби в самоосвіті // Рідна школа. – 2000. - № 9. –
С. 55-57.
2. Резнік А.
Б. Самоосвіта учнів у школі / А. Б. Резнік. – К.: Товариство «Знання» УРСР,
1979. – 46 С.
3.Кравченко
Ю. Самоосвітня діяльність учнів у педагогічній спадщині А. Б. Резніка – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар