Тетяна Самар, вчитель початкових класів Заваллівського ліцею-мистецької
школи Гайворонського району Кіровоградської області
Анотація. У даній статті
розглядається проблема стимулювання пізнавальної діяльності учнів початкової
школи на основі ідей педагогічної спадщини А.Б.Рєзніка. Наведені інноваційні
форми роботи сприяють активізації пізнавальної активності учнів в урочний та
позаурочний час.
Україна на шляху до європейської інтеграції прагне бути державою, якій
потрібна особистість, здатна до творчої праці. Це призвело до глобальних змін в
освітньому процесі.
Сьогодні створюється
Нова школа, в якій учень повинен повноцінно жити, будувати плани на майбутнє,
шукати свій шлях у дорослому житті. Кожна життєва ситуація - це екзамен, і її
позитивне рішення залежить від розуму, стійкості характеру, духовних сил
дитини, вміння саморозвиватись
самореалізуватись, засвоєння тих знань, навичок та умінь, за допомогою яких
вона буде підніматись до вершин пізнання. І тому одним із завдань, яке стоїть перед сучасним учителем, є
завдання навчати дитину вчитися . «Не
можна лише вчити. Необхідно вчити вчитися» - цю незаперечну істину проголошував
педагог – новатор, наш земляк А.Б.Рєзнік.[1,86 ]
Вирішити це
завдання можна, якщо:
- дитина має можливість різнопланово розвиватися,
розкривати свої творчі можливості, активізувати творчу діяльність.
- освітній процес у школі направлений на розвиток
пізнавальної діяльності школярів;
Рівень
розвитку пізнавальної діяльності школярів у освітньому процесі відіграє важливу
роль у засвоєні знань учнями. Навчання є основною формою цієї діяльності, де
учні здобувають знання, які розширюють
їх кругозір, а в процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються
навчальні можливості учнів, за допомогою яких вони можуть самостійно навчатися.
Проблема активізації
пізнавальної діяльності залишається актуальною сьогодні і може бути розв’язаною
за допомогою педагогічних інновацій , як під час уроків, так і в позаурочний
час.
Саме розвитку пізнавальної діяльності учнів під час
уроків та в позаурочний час приділяв А.Б. Рєзнік. Він говорив, що «пізнавальна
діяльність на уроці спонукає учнів до пошуку можливостей для розширення знань в
гуртках, клубних об’єднаннях, а
позакласні заняття стимулюють внутрішні прагнення до пізнання основ наук
на уроці» .[1,114 ] Навчаючись, дитина повинна сама шукати істину методом
усвідомлення, спроб, пошуку. Тобто робити все те, що розвиває її думку, вчить мислити і діяти самостійно.
Про це говорив А.Б. Рєзнік,
неначе дивлячись вперед на кілька десятиліть.
В його роботах прослідковуються
ідеї розвивального навчання,
формування критичного мислення, активної життєвої позиції, інтеграції
навчального матеріалу. Це все те, що вимагає від сучасного вчителя НУШ. На його
думку саме вчитель повинен і бути «генератором
ідей і починань».[1,11 ]
Нестандартний
підхід до вивчення матеріалу на уроці, цікава, самостійна робота в позаурочний
час – це передумова активної пізнавальної діяльності.
На своїх
уроках намагаюсь не спрощувати навчання, а робити його творчим, де учитель і учень
є партнерами. Так, мої учні навчаються самостійно мислити, встановлювати
зв’язки, вирішувати проблеми. Однією з провідних методик у моїй практиці є
використання технології критичного мислення. Такі методи як «Мозковий штурм»,
«Прес», «Асоціативний кущ», вправа «Мікрофон», «Займи позицію», заповнення
таблиці «ЗХВ» сприяють стимулюванню пізнавальної активності дітей.
Як
світяться очі моїх дітей, коли вони працюють з «цікавинками», які знайшли на уроках природознавства. Тут вони можуть
проявляти самостійність у дослідженнях та експериментах. Під час вивчення теми
«Тварини і середовища їх існування» діти
з різних джерел підбирали матеріал для створення лепбука «Хто в лісі живе?». У результаті такого виду роботи школярі
проявляли креативність, творчість, систематизували зібраний матеріал,
задовольняли свої потреби у пізнанні нового.
Велику
увагу приділяю проектним технологіям. У класі були створені колективні проекти
«На сонці тепло, а біля матері добре», «Вогонь друг чи ворог», «Рослини рідного
краю», «Лелека – символ добра і щастя».
Щоб активізувати пізнавальну діяльність учнів
в позаурочний час, використовую різні завдання розвивального характеру,
загадки, казки, ребуси, вікторини, залучаю дітей до пошукової роботи з
енциклопедіями, довідниками.
У класі є постійно
діюча виставка, де діти після уроків мають змогу розмістити свої малюнки, доробки з різних навчальних
предметів. Мої учні є членами гуртків для початківців «Математика – цариця всіх
наук», «Пізнай себе», «Мовознайко». Приймають активну участь у тематичних
тижнях.
Діти,
перебуваючи в школі цілий день, навчаються пізнавальної самостійності. В них виникає
бажання працювати над тим, що непередбачено навчальною програмою. А це вже є
саморозвиток, якому приділяв велику увагу А.Б. Рєзнік.
Бібліографія
2.
Л. П. Ярченко. Розвиток пізнавальної активності
учнів початкових класів //Початкове навчання та виховання. – 2015 .-№12.- с.
2-4
3.
О. Кікоть. Мотивація пізнавальної активності
//Початкова освіта. – 2015. - №20.- с.9-12
Дуже гарна стаття! Приємно, що Ви не тільки цікавитеся напрацюваннями нашого педагога-земляка, а й користуєтеся його порадами в процесі організації пізнавальної діяльності дітей! Нехай його ідеї надихають Вас на подальшу творчу працю!
ВідповістиВидалити