СИСТЕМА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У ШКОЛІ АРОНА БОРИСОВИЧА РЄЗНІКА

Вікторія Касьяненко, завідувач методичного кабінету відділу освіти районної державної адміністрації

Анотація. В даній статті йдеться про створення А.Б.Рєзніком ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами Гайворонської середньої школи №5.

Постать Арона Борисовича Резніка, талановитого педагога, вмілого керівника, сучасника Василя Сухомлинського є візитівкою освіти Гайворонщини. З його новаторськими ідеями були знайомі далеко за межами школи, району, про його діяльність на освітянській ниві відгукувалися не просто позитивно, а із захватом його учні, батьки, колеги.

"Особо хочется вспомнить о моем учителе с 5 по 10 класс, а затем директоре школы Ароне Борисовиче Резнике. Это мой кумир, мой идеал педагога, да и просто человека... Он учил нас работать с полной отдачей, он учил учить детей так, чтобы они дальше хотели пойти учиться и достигали бы мастерства в своем деле, он учил жить…", - згадує Альбіна Григорівна Євченко, учитель хімії Гайворонської школи № 5.                                                           

Майже 17 років працював Арон Борисович Резнік директором Гайворонської п’ятої школи, яка була відома далеко за межами Кіровоградської області. Досвід роботи педагогічного колективу висвітлювався на обласних та республіканських виставках, публікувався в методичних посібниках та рекомендаціях Кіровоградського обласного інституту вдосконалення вчителів, описаний в 10 книгах, багатьох брошурах, був представлений на Всесоюзних педагогічних читаннях.

Педагоги з інших районів, областей були вражені творчими доробками Арона Борисовича Резніка. "Педагогічний колектив Маловисківської СШ № 3 працює над створенням педагогічного музею, - писав у листі до Арона Борисовича директор школи, заслужений вчитель УРСР Г.М.Перебийніс. – Один із великих залів матиме назву "Поклонись своєму Вчителю". Там і буде розміщено частину Ваших матеріалів" [2, с. 17].

Досвід А.Б.Резніка зацікавив і освітян Балтського району Одеської області. "Но для внедрения опыта необходимо живое общение с Вами …", - писали педагоги з Балтської школи [2, с. 17].

В кімнаті-музеї А.Б.Резніка, що розташована в п’ятій школі, знаходимо автореферат кандидатської дисертації Резніка "Совместная деятельность педагогического коллектива и комсомольской организации по формированию у старшеклассников готовности к самообразованию" (1977 рік). У змісті наукової роботи знаходимо такі відомості, що за останні чотири роки учні п’ятої школи 4 рази брали участь у всесоюзних олімпіадах, 17 учнів були учасниками республіканських, 49 – переможцями і призерами обласних олімпіад.  

У чому ж секрет педагогічного колектива Гайворонської школи? Як зародився "феномен п'ятої школи" (за матеріалами Постельняк А.І.) [3, с. 17].

Система роботи А.Б. Резніка з учнями, вчителями, батьками давала плідні  результати. Ми спробовали відтворити систему роботи Резніка з учительським колективом, склали схему "Створення ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами" (додається), де зобразили основні напрямки роботи директора з учителями Гайворонської середньої школи № 5.

Як згадує Мацібора Н.І., учениця А.Б. Резніка, що "перед колективом школи поставлено завдання: "Навчаючи дитину, виховати її здатною далі розвиватися без допомоги вчителя" [1, с. 4]. Як співзвучне це твердження із Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" [4, с. 17], новим Законом про освіту, відповідно до яких вчителі не повинні "фарширувати дитину знаннями", а формувати компетентності, вміння, навички, необхідні для успішної самореалізації дитини в суспільстві!

Перший і найважливіший напрямок роботи школи – це створення ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. "У навчальному процесі центральною фігурою був і залишається вчитель", - писав А.Б. Резнік [3, с. 17]. "Вчитель - неповторний", - так назвав Резнік один з розділів своєї неопублікованої книги "Творчий потенціал шкільного життя"  [3, с. 17].

Якісне навчання учнів неможливе без самоосвіти вчителів, вважав Арон Борисович. Він був майстром стимулювання і організації самоосвітньої роботи вчителів. Кожен вчитель розробляв документ - "План самоосвіти".  "Ми переконані в тому, що хороша школа не могла стати такою без освоєння передового досвіду інших шкіл на основі сучасних педагогічних ідей" 26, с. 65].  Педагоги школи були закріплені за певними періодичними виданнями, та на виробничих нарадах інформували інших про цікаві публікації.

В школі змістовно проходили традиційні форми роботи з педагогічними кадрами: педагогічні ради, засідання шкільних методичних об’єднань, психолого-педагогічних семінарів. Було запроваджено проведення виробничих нарад. До засідань ретельно готувалися. Арон Борисович розробляв списки обов’язкової для опрацювання літератури, тематика засідання вивішувалася на стенді, здійснювалося анкетування вчителів.

Виступи директора, чи педагога були змістовними. Обов’язково зміст проведеного заходу був відображений в аналітичному наказі, чи в детальному протоколі засідання педагогів. На засіданнях педрад, шкільних методичних об’єднань розглядалися актуальні питання: "Організація самоосвітньої роботи вчителя", "Що хорошого в роботі мого колеги?", "Моя педагогічна лабораторія"…

Кожен вчитель, як вважав Арон Борисович, повинен вміти здійснювати глибокий самоаналіз своєї праці, повинен знати свої сильні та слабкі сторони, "шукати методику по собі" [2, с. 17]. Добре знати можливості кожного вчителя повинен і керівник школи. З цією метою Резнік проводив анкетування учителів. Співзвучно із сучасним "модним" терміном "моніторинг". Анкети були змістовні, відповіді вчителів аналізувалися. Наприклад, одна з анкет, які пропонувалися учителям містила такі питання:

-         Від яких нарад, на Вашу думку, слід у школі відмовитися?

-         Що в школі, на Ваш погляд, робиться зайвого?

-         Що, по Вашому, слід ще внести в шкільне життя?

-         Ваші пропозиції щодо раціоналізації вчительської праці. [2, с. 17]

В кінці кожного навчального року директор проводив з учителями підсумкові бесіди. До такої бесіди Арон Борисович ретельно готувався. Він переглядав журнали, книги обліку відвіданих уроків, слухав аналіз вчителів своєї роботи, пропозиції щодо покращення роботи школи, переглядав плани самоосвіти, давав поради, які книги, статті опрацювати та включити до плану самоосвіти на наступний навчальний рік. Проводячи співбесіду наголос робився на позитивних моментах у діяльності вчителя. Вчителі дуже хвилювалися перед співбесідою. "Это было очень непросто, но так подтягивало, не давало расслабиться!", - згадує Євченко А.Г., вчитель хімії, заступник директора.

 Ефективною формою методичної роботи є науково-практична конференція. З її темою педагогічну громадськість Арон Борисович ознайомлював заздалегідь. На пленарному засіданні розглядалися основні питання винесеної на обговорення проблеми, а під час роботи секцій обговорювалися конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідані уроки та виховні заходи у школі. На підсумковому засіданні заслуховувалися звіти керівників секцій, обговорювалися і приймалися рекомендації науково-практичної конференції.

 Готуючись до січневої конференції у 1970 році на інформаційному стенді заздалегідь було вивішено оголошення, що "відповідно до плану роботи школи буде проведена конференція по книзі В.О.Сухомлинського "Павлиська середня школа". На обговорення виносяться такі питання:

1. Життя педколективу в Павлиській школі. Що в ній можна запозичити нам?

2. Самоосвіта в Павлиській школі А у нас?

3. Традиції в житті школи. Які вони в Павлиші? Які вони в нашій школі?

4. Культ книги в школі.        Що в цьому питанні повчального для нас? Як його реалізувати?

5. Виховна сила оформлення школи в Павлиші…   Що нам зробити, щоб "стіни говорили"?...

Такий підхід до проведення конференції забезпечував глибоке вивчення проблеми, яка виносилася на обговорення,  співставлення здобутих знань з власним досвідом, народження продуктивних ідей щодо творчого впровадження нових методик, педагогічних технологій.

"Найважче і найважливіше в керівництві педколективом  є забезпечення зростання вчителя – професійного і творчого", - писав Арон Борисович Резнік  [3, с. 13]. Арон борисович був генератором ідей, дороговказом для пошуку власного педагогічного стилю кожним вчителем.

Арон Борисович пишався своїм колективом, у своїх статтях, доповідях, рекомендаціях він висвітлював їх досвід роботи. Тактовно, мудро він спонукав вчителів до узагальнення власного досвіду, написання статей в періодичній пресі, підготовки доповідей, рекомендацій.

Цікавою формою методичної роботи були виступи педагогів на підприємствах району з актуальних питань сімейної педагогіки, самоосвіти, самовдосконалення. А.Б. Резнік постійно згадував слова В.О.Сухомлинського, що "педагогіка повинна стати наукою для всіх - і для учителів, і для батьків"  [3, с. 13].

Найкращою методично допомогою для вчителів було використання директором школи методу "директорська п’ятихвилинка". Суть методу полягала в тому, що під час відвідування уроків учитель обов’язково залишав п’ять хвилин для бесіди Арона Борисовича з учнями. Під час цієї розмови директора з учнями вчитель розумів свої прогалини під час висвітлення теми уроку. "Мне очень трудно было использовать эти 5 минут, - згадує Євченко А.Г. "Я много ходила с Ароном Борисовичем, чтобы понять, как их использовать правильно и я убедилась, что такие беседы дают возможность учителю как бы со стороны увидеть, что он недоучел в уроке. И это лучшая методическая помощь...".

Особливу увагу Арон Борисович приділяв молодим учителям. Найбільш корисним для молодого вчителя він вважав вдало призначити наставника. "Вирішальним є комплектування "наставницького дуету", коли обидві сторони тягнуться одна до одної, не за наказом чи дорученням, а від душі"  [5, с.88].

Вся система науково-методичної роботи Гайворонської середньої школи № 5 будувалася навколо наукової організації праці (НОП), сучасними словами це – тайм-менеджмент. Резнік зазначав, що учитель повинен уміти правильно розраховувати, розподіляти час, уникати формальних заходів, намагатися поєднувати різні види діяльності (перевірку зошитів і слухання цікавої радіопередачі), використовувати раціональні методи виконання запланованого, кооперуватися з іншими вчителями (проведення класних годин у паралельних класах) тощо. 

Отже, Ароном Борисовичом Резніком створена ефективна система роботи педагогічного колективу.

Ми, освітяни Гайворонщини, є послідовниками Арона Борисовича, продовжуємо його справу, його починання в інноваційному поступі освіти району. У 2008 році було запроваджено районну педагогічну премію імені Арона Борисовича Резніка. Лауреатами премії стають педагоги, які мають вагомі здобутки на освітянській ниві. Це: Іванова Ольга Миколаївна, вчитель початкових класів КЗ "Хащуватський ліцей", Пустовойт Віра Іванівна, вчитель математики КЗ "Хащуватський ліцей", Комірний Олександр Іванович, вчитель історії НВК "Гайворонська гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5", Захаренко Микола Сергійович, директор Солгутівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Сіренко Валентина Миколаївна, головний спеціаліст відділу освіти Гайворонської районної державної адміністрації, Полухіна Олександра Леонідівна, вчитель географії Гайворонської філії № 2 КЗ "Гайворонський ліцей №2", Грицик Неля Георгіївна, вчитель початкових класів Гайворонської філії № 2 КЗ "Гайворонський ліцей №2", Пересунчак Олександр Сергійович, вчитель історії КЗ "Заваллівський ліцей", Поліщук Валентина Павлівна, директор КЗ "Гайворонський ліцей №2", Чернега Оксана Михайлівна, вчитель української мови і літератури КЗ "Гайворонський ліцей №2", Дехтерова Наталія Ігорівна, вчитель української мови та літератури КЗ "Хащуватський ліцей", Чепка Ніна Сергіївна, вчитель хімії КЗ "Гайворонський ліцей №1", Майданюк Олександр Миколайович, керівник авіамодельного гуртка Гайворонського районного Центру дитячої та юнацької творчості.

Ідеї А.Б. Резніка знайшли продовження у подальшій роботі педагогічного та учнівського колективів Гайворонської школи № 5, він активно вивчається і популяризується на засідання районних методичних об'єднань, науково-практичних конференціях, через реалізацію наукових проектів, публікацію матеріалів педагогів .

Досвід роботи Арона Борисовича – не вивчений повністю. Його цінні матеріали, оформлені теки, рукописи, накази, аналітичні довідки, рекомендації, навіть його меблі, переформатовані під карткову систему – чекають на свого дослідника.  

Бібліографія

1.     Мацібора, Н.   Хай "чомучки" стають "всезнайками" // Освітянське слово. - 2013. - серпень-вересень. - С. 2

2.     Мудрий І.Л., Поліщук В.П., Постельняк А.І., Романюк Т.Б. А.Б. Резнік – вчений, талановитий педагог-новатор. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. – 2011. – 266 с.

3.     Постельняк А.І. Педагогіка творчості В.О.Сухомлинського, досвід А.Б.Резніка в дії. Феномен Гайворонської п’ятої / А. Постельняк. – Кіровоград: Видавнитво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2006.

4.     Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року. Розпорядження КМУ № 988-р від 14.12.16 року. -  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/

5.     Рєзник А.Б. Гражданское становлениие школьников // Педагогический поиск. – М., 1988 – С. 301-362.

6.     Скаткин М.Н. Педагогический поиск. – М.: Педагогика, 1988. – 541 с.

7.     Сосонська Л.І. Пам'яті педагога-новатора // Першовересень. – 2004. - № 2 (87).

8.     Сухомлинский В.А. Избранные произведения у пяти томах / В. Сухомлинский. – К., Радянська школа. – Т.1. – С. 79.

                                                                                                                Додаток.